Бобілев Ігор Миколайович
Якщо ви побачите стильного та зі смаком одягненого чоловіка, образу якому позаздрить кожен італієць, то це наш волонтер Ігор. Людина, яка знається в усіх світових брендах одягу та може на рівні позмагатись з будь яким модельєром.
Це перше що впаде Вам у очі, а про головне читайте далі.
Народився та виріс у місті Херсон. Останні 5 років проживав у Києві.
За фахом технолог зварювального виробництва. Працював матросом-рятівником, а наразі є професійним будівельником.
Рідні залишились в Херсоні, зараз перебувають там і не збираються покидати рідне місто. Переживають усі труднощі разом з іншими жителями області.
Донька в перші дні повномасштабного вторгнення виїхала з Харкова під обстрілами за кордон, звідки тепер активно допомагає військовим.
Від початку війни Ігор вирішив залишитись та приглядати за квартирами друзів, робочими об’єктами, та завдяки нашому активному директору Сергію, про якого Ігор відгукується як про прекрасного колегу, досвідченого керівника та вірного товариша, почав волонтерську діяльність у Київській області в 2022 році.
Як звільнили Бучу, Ірпінь, Гостомель, Ігор з командою поїхав з першою гуманітарною допомогою.
Після чого й надалі продовжив виконувати волонтерські доручення – доправляти посилки, ліки для людей у потребі. З часом підготували, пофарбували першу машину для військових, в яку нажаль майже одразу потрапила протитанкова ворожа міна. Це ще більше спонукало Ігоря допомагати та наближати перемогу.
Вже в лютому 2023року – тимчасово переїхав у Львів. В нашому фонді з’явився новий проект «Прихисток» і Ігоря покликали, як вмілого та відповідального будівельника, керувати всім будівельним процесом та виконувати роботи, в яких інші волонтери не розуміються.
Після перемоги, хотів би навідатись у Херсон до рідних, повернутись до столиці та продовжити займатись улюбленою справою – будівництвом.
З великою повагою, говорить, що тримається й на далі нашого Сергія. Дуже пишається ним, як директором усіх проектів і завдяки йому пізнав волонтерство, без якого вже не уявляє свого життя. Як коментує:
“Затягло мене робити гарні та приємні справи для інших, це наповнює мене як людину, не можу без цього.”
Відтепер постійно допомагає друзям та рідним, відправляє речі та їжу, це приносить неабияке задоволення.