За даними соціологічної компанії Gradus Research, станом на кінець зими 2024 року 77% українців відчувають стрес та сильну знервованість, а ще 52% – тривожність та напругу. Для порівняння: у квітні 2021 року під час епідемії COVID-19 стрес відчували менше 30% українців, а страх – менше 10%.
Окрім того, 47% опитаних спостерігають, що все частіше мають поганий настрій та проблеми зі сном, а 42% – зазвичай почуваються злими та роздратованими.
Серед іншого, українці мають постійне відчуття втоми (39% респондентів), є емоційно нестабільними (32%), мають апатію та нав’язливі думки (29%), а ще 27% опитаних спостерігають відсутність мотивації та зниження продуктивності.
Одним з найсильніших подразників, які призвели до таких результатів, є війна, яка викликає постійне відчуття стресу в населення. 28% українців скаржаться на боязнь гучних звуків, 18% – на втрату апетиту, а 14% людей постійно хочуть плакати.
Опитані зазначили, що стрес у них викликає:
- переживання за безпеку рідних (70%) та розлука з ними (29%);
- ризик втратити життя (51%) і майно (35%) чи отримати поранення (28%);
- ризик втратити роботу та залишитися без доходів (34%);
- відсутність можливості покинути країну (17%) або ж навпаки – страх того, що чекає за кордоном (5%).
До початку повномасштабного вторгнення, українці найбільше переймалися фінансовими питаннями, роботою та сімейними стосунками.
Для подолання стресу зараз респонденти проводять багато часу в Інтернеті, зокрема в соціальних мережах, переглядають фільми, серіали, а також спілкуються з друзями та проводять час з сім’єю. Лише 3% серед опитаних українців регулярно відвідують психолога чи психотерапевта, хоча зізналися про потребу в сеансах 40% людей.
Майже третина не вважає свої проблеми настільки важливими, щоб звертатися до фахівців, а чверть переконана, що впорається самотужки.
«Звертатися до кваліфікованих спеціалістів важливо. Психолог може допомогти розуміти причини стресу та навчити ефективним стратегіям його подолання. Окрім того, своєчасне звернення може допомогти уникнути загострення проблеми та розвитку психічних розладів», – пояснює психологиня фонду Ірина Бедрик.
Ірина наголошує, що психолог може надати об’єктивний погляд на ситуацію і це допоможе зрозуміти власні емоції та дії. Загалом підтримка спеціаліста є важливим кроком на шляху до психічного здоров’я та саморозвитку.
Якщо зараз Ви з якихось причин не готові або не можете звернутися до кваліфікованого психолога чи психотерапевта, Ірина Бедрик підготувала кілька порад, як самостійно впоратися зі стресом та негативними емоціями:
1. Арттерапія:
– Спробуйте різні види мистецтва: живопис, вироби з маси, різьблення, музика тощо.
– Дозвольте собі вільно виразити свої емоції через мистецтво без суджень або обмежень.
– Використовуйте арттерапію як спосіб зосередження уваги та релаксації.
2. Медитація:
– Практикуйте регулярно. Навіть короткі сеанси медитації можуть бути корисними для зняття стресу.
– Спробуйте різні техніки медитації, такі як уважність, візуалізація, медитація на дихання та інші, щоб знайти ту, яка найбільше підходить саме Вам.
– Використовуйте медитацію для зосередження на теперішньому моменті та зменшення напруги у тілі та розумі.
Також зняти напругу та зосередитись допоможуть дихальні вправи:
1. Глибоке дихання:
Зосередьте увагу на диханні, спробуйте глибоко вдихнути через ніс, утримуйте дихання на декілька секунд, а потім повільно видихайте через рот. Повторюйте ці дії кілька разів.
2. 4-7-8 дихання:
Вдихайте через ніс протягом 4 секунд, затримайте дихання на 7 секунд, а потім повільно видихніть за 8 секунд через рот. Повторіть кілька разів.
3. Дихання з підрахунком:
Під час вдиху рахуйте до 4, утримуйте дихання під рахунок до 4, а потім повільно видихайте, рахуючи до 8. Повторюйте кілька разів.